Плодоовочівник
Професія плодоовочівника – одна з найдавніших на землі. В Україні плодоовочівництво виникло і розвивалося з давніх часів. Як свідчать стародавні зображення плодів та описи садів, на території України плодові насадження вирощували ще у VІІ – ІV ст. до н е.
Плодоовочівник – працівник сільського господарства, який займається вирощуванням овочів, плодів, ягід. Його завдання – вирощувати високі й сталі врожаї якісних плодів на основі впровадження досягнень науки і передового досвіду з метою забезпечення потреб населення в цінних, екологічно чистих продуктах харчування. Плодоовочівник займається вивченням біологічних особливостей плодових рослин як складових частин екологічної системи, закономірностей їх росту і розвитку залежно від екологічних факторів, у т.ч. антропогенних, і на цій основі розробленням прогресивних технологій вирощування високих і сталих врожаїв екологічно чистих плодів і ягід, прогнозує розвиток галузі.
Найбільше працюють у плодоовочівництві люди, що люблять рослини, ставляться до них, як до живих істот, турботливі, уважні, вдумливі та терплячі. Професія плодоовочівника відноситься до типу „людина - природа”, така група професій вимагає від особистості чуйного, дбайливого ставлення до всього живого, зосередженості, врівноваженості, прагнення до створення прекрасного.
Справжній плодоовочівник – це спеціаліст своєї справи, який постійно шукає шляхи оптимізації підготовки ґрунту для сівби та висаджування плодових, ягідних і овочевих культур; внесення добрив і вапнування; живлення рослин та догляду за ними з використанням засобів механізації; вирощування розсади та саджанців.
Професія плодоовочівника висуває високі вимоги до рівня розвитку уваги, пам’яті, логічного мислення та технічної кмітливості.
Завдання і обов’язки плодоовочівника: виконувати основні роботи з підготовки ґрунту до посадки плодових, ягідних і овочевих культур; вибирати ділянки під плодові, ягідні та овочеві культури, враховуючи агрокліматичніумови зони; проводити підживлення плодових і ягідних культур; вирощувати саджанці плодових, ягідних культур і розсаду овочевих культур тощо.
Він повинен знати: основи агротехніки і технології овочевих та плодово-ягідних культур, вирощуваних у даній зоні (висівання, садіння, догляд за посівами, насадженнями, збирання врожаю); терміни і техніку виконання робіт з вирощування плодово-ягідних культур та овочів у відкритому і захищеному ґрунті; техніку, способи обрізування плодових культур, формування крон; основні районовані сорти, їх господарську характеристику (урожайність, терміни дозрівання, стійкість проти хвороб тощо); види добрив, способи і терміни їх внесення в грунт; види хвороб і шкідників сільськогосподарських культур, вирощуваних у даній зоні, способи боротьби з ними; види отрутохімікатів, правила їх зберігання і використання тощо.
Флорист
Флорист — створює квіткові композиції до свят, весіль та різних ритуалів, продаж у квіткових салонах, прикрашування інтер'єру, вітрин.
Без квітів не обходиться, мабуть, жодна визначна подія у нашому житті: вони незмінно супроводжують свята, святкування, цікаві зустрічі, дають можливість виразити наші відчуття і відношення до близьких людей. Проте солідніше дарувати, отримувати у дарунок або використовувати для прикраси не просто кілька окремих квіточок, а цілісний витвір мистецтва, створений з них. Вибудовуючи певну композицію, букет, флорист прагне передати ту або іншу ідею чи настрій, замислює художній образ, а потім підбирає колірне рішення і матеріали, здатні втілити його у форму, зрозумілу для глядачів.
Вдало складена квіткова композиція — це не просто гармонійне поєднання форм і барв, але і віддзеркалення відчуттів, стану душі. Залежно від специфіки діяльності флорист або творить переважно наодинці, або активно спілкується з клієнтами, приймає і втілює в життя їхні замовлення. Робочий день найчастіше буває ненормованим. Влаштуватися на постійну роботу можна у фірму з оформлення інтер'єрів приміщень, обслуговування святкових заходів, салон квітів. Але можна працювати і приватно, самостійно, розшукуючи замовлення.
Освоїти професію можна на курсах, підмайстром у відомих флористів, або відвідуючи майстер-класи на спеціалізованих виставках і вивчаючи відповідну літературу. Флористові слід мати багату уяву, креативність, естетичний смак, здатність нестандартно мислити, загальну художню обдарованість. Необхідно володіти методами продовження життя недовговічних рослин, уміти швидко складати композиції. Важливі розвинений окомір і кольоровідчуття, навики роботи з живим матеріалом, знання ботаніки. Не обійтися тут також без посидючості і уважності. Протипоказами можуть бути алергія, астма, порушення колірного зору. Попит на ринку праці не дуже високий, часто має місце поєднання з роботою продавця в магазині квітів. Дохід у такому разі нижчий за середню зарплату у промисловості, проте у хорошого флориста, що має «розкручене» ім'я, працює з відомими і багатими замовниками, вона може бути у 3-4 рази вищою. Можливостей для кар'єрного зростання практично немає, проте з підвищенням рівня майстерності, з появою «імені» доходи зростають дуже істотно.
