Неділя, 17.11.2019, 20:26
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Листопад 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

ТВСВ МЦППЗЗВ (с.Войниха, Лубенський р-н)

Перукар; манікюрник; педикюрник

Є такі професії, без яких не змогла б обійтися жодна людина. І, якщо послугами таких фахівців, як юристи, програмісти чи геологи можна жодного разу в житті не скористатися, то без перукарського мистецтва не обійдеться ніхто: ні доросла людина, ні дитина, ні бізнесмен, ні домогосподарка.

Перукар (перукар-модельєр)

Перукарі - це люди, які забезпечують не лише доглянутий зовнішній вигляд нашому волоссю, але й індивідуальність і неповторність вигляду, а, значить, впевненість в собі та позитивні емоції. І, навпаки, невдала стрижка може на декілька тижнів вибити людину (особливо представниць слабкої статі) з колії та надовго зіпсувати настрій. Але справжній професіонал своєї справи, звичайно ж, не допустить такого казусу, адже він здатний подумки уявити результат своїх дій, ще до того, як взявся за ножиці.

 

Як розвивалася професія

Перші згадки про перукарське мистецтво відносяться до V століття до нашої ери в Єгипті. Єгиптяни приділяли багато уваги своєї зовнішності. Наприклад, вони фарбували волосся, робили перуки, а також завивали волосся за допомогою дерев’яних паличок.

В середні віки перукарські послуги могли надавали працівники лазні та цирульники, які пропонували ще й медичні послуги: видаляли зуби, ставили п’явки, могли пустити кров.

У XVII столітті стали модними перуки. Перукарське мистецтво в ті часи досягло колосальних висот, в прямому та переносному значенні. Зачіски були такі високі й химерні, що для їх створення потрібний був металевий чи дерев’яний каркас. Деякі зачіски мали по півметра висотою. Такі зачіски робили по декілька годин, а перукарям доводилося вставати на ходулі.

В XIX столітті було зроблено відкриття секрету перетворення жінок на блондинок за допомогою перекису водню. В цей же час відбулося розмежування професій на цирульника та медика.

В XX столітті була винайдена перманентна завивка (так звана «хімія»), яка могла триматися до шести місяців. Як бачимо, перукарі в усі віки користувалися передовими технологіями.

 

Значення професії перукар

У сучасному суспільстві зовнішньому вигляду, красивій зачісці приділяється багато значення. Бути успішним і одночасно, неохайним і недоглянутим, не може дозволити собі ніхто. Для багатьох ділових людей відвідування перукаря - така ж важлива за своєю значимістю справа, як укладення договору. До якості робіт перукаря пред’являється багато вимог. Досвідчений і талановитий майстер може кардинально перетворити зовнішність людини, підкреслити переваги та приховати недоліки.

Кілька років тому ця професія не вважалася престижною, як і взагалі, вся сфера обслуговування. Але зараз бути перукарем - модно. Особливо дорогим перукарем, до якого записуються в чергу на декілька тижнів наперед. Що повинен знати та вміти перукар

Професія ця дуже затребувана, адже у будь-якому населеному пункті, починаючи з маленьких селищ і закінчуючи мегаполісами, обов’язково, потрібні перукарі. Зате і конкуренція висока. І, як у будь-якій іншій діяльності, перемагають найсильніші, тобто, ті, хто робить свою роботу якісніше, талановитіше, з вигадкою і творчістю. Професія перукар нерозривно пов’язана з творчістю. Знати ази стрижок і технології укладки - це пів справи. А з фантазією застосувати ці знання на ділі - це найвищий професіоналізм. Окрім основних професійних знань відносно видів стрижок, укладок, модельних і вечірніх зачісок, перукар повинен мати знання в області медицини, зокрема, дерматології, хімії, щоб розбиратися у фарбувальних засобах. Крім того, перукар повинен бути комунікабельним, неконфліктним, прислухатися до слів клієнта, вміти підтримати розмову. Адже, як повелося здавна, перукар - це ще й свого роду психолог, який повинен вислухати клієнта.

Затребуваність професії

Бути перукарем - означає допомагати людям відкрити в собі красу. Це прекрасна, позитивна професія, яка приносить людині не лише моральне задоволення, але й матеріальний достаток. Послуги хорошого майстра коштують недешево. Як виявилось, люди не хочуть економити на своїй зовнішності. Отже, професіонал перукарського мистецтва ніколи не залишиться без заробітку.

Але є в цій професії обмежуючі моменти, через які не всі охочі можуть працювати перукарями. Адже ця робота досить важка - весь день на ногах не кожен витримає. До того ж, потрібна постійна концентрація уваги, зосередженість. А якщо згадати, що працювати доведеться з різними хімічними речовинами для забарвлення волосся чи завивки, на які в багатьох людей буває алергія, то стане зрозуміло, що перукарем може працювати лише фізично міцна та здорова людина.

 

Як стати перукарем

Вітчизняна школа перукарського мистецтва сьогодні цінується. Це підтверджується тим, що професійні майстри привозять дипломи й нагороди, беручи участь в престижних зарубіжних конкурсах. 

Секрет успіху навчання в училищах і коледжах криється в тому, що під час навчання майбутні майстри-перукарі практикуються не на манекенах, як це прийнято на заході, а працюють з натуральним волоссям. Найчастіше учні в училищах практикуються один на одному, використовуючи ті засоби для стрижки та укладки, які доступні більшості споживачів. Така перукарська практика приносить свої плоди.

 

 

Манікюрник

Манікюрник - людина, яка проводить догляд за пальцями рук, чистку і поліровку нігтів, виконує нарощування нігтів і дизайн. Велике значення для краси та здоров'я людини має гігієнічний догляд за руками і надання їм естетичного вигляду. Краса рук необхідна кожній жінці, так як від їх стану залежить її самопочуття і настрій. В сполученні з загальним гігієнічним доглядом за тілом манікюр поліпшує стан організму, попереджує розвиток захворювань кісток рук, стоп і пальців ніг. Кожна людина прагне мати зовнішню природну красу. Питання краси хвилювало, хвилює і буде хвилювати людей будь- якого віку в усі часи. Людина, задоволена своїм зовнішнім виглядом, впевнено почувається у суспільстві, більш активна, в неї гарний настрій і більша працездатність. 

Ще у Стародавньому Єгипті використовували спеціальні засоби догляду за руками, ногами й нігтями: спеціальне приладдя, інструменти, засоби протирання, креми, полірувальні порошки.

У Стародавньому Єгипті люди опікувалися нігтями. У 1964 р. виявлена гробниця Ніанкханум і Ханумхотепа. Ці люди були «оберігачами й майстрами нігтів фараона». А це значить, що вони були першими відомими нам майстрами манікюру. Особливо популярним засобом для фарбування нігтів протягом усього середньовіччя була хна. Довжина нігтів теж мала свою історію. За всіх часів довгі нігті були привілеєм вищих станів. Середньовічні китайці відрощували нігті божевільної довжини. У руках з такими нігтями, вважали вони, зосереджені багатст во й влада. Вже тоді використовували й спеціальні нарощувачі. Однак як окрема галузь косметичних послуг, манікюр поширився лише у 50-х роках ХХ cтоліття. У цей же час з’явилося нарощування нігтів. Уперше штучні нігті були розроблені в 1957 р. компанією «Nails System International». Нині манікюр є системою догляду за руками. У сучасному розумінні це не тільки гарні нігті, але й лікувально- відновлювальні процедури, догляд за шкірою рук, технології створення штучних нігтів.

 

Зміст праці.

Манікюрник виконує гігієнічне чищення й обробку нігтів і кистей рук, додає бажану форму нігтям, покриває їх лаком, наклеює накладні нігті, розписує нігті (art nail). Останнім часом зміст праці манікюрника став більш різноманітним, у ньому застосовуються нові операції. Серед послуг пропонується, крім звичного манікюру, і європейський манікюр, при якому нігті обробляються за допомогою спеціальних приладів. З'явилися можливості для творчості. Сучасний майстер підбирає необхідний для створення задуманого образа колір, відтінок лаку, вручну створює малюнок на нігті (рослинний орнамент, візерунки різних стилів). Застосовуються також техніки аплікації й інкрустації.

Манікюрник повинен знати:

  • правила і технологію виконання манікюрних робіт;
  • основи санітарії і гігієни при манікюрних роботах;
  • етику і психологію роботи в сфері обслуговування;
  • технологію готування лаків різних відтінків;
  • властивості і призначення застосовуваних матеріалів;
  • призначення застосовуваних інструментів, прийоми користування ними і правила їхнього збереження;
  • способи надання першої медичної допомоги.  

Отже, на сьогоднішній день майстер по манікюрі займається гігієнічною обробкою рук і нігтів клієнта, виконує масаж, здійснює покриття нігтів лаком, володіє художнім розписом на нігтях.

Особливе місце в манікюрі займає «Нейл-Арт» - свого роду фігури вищого пілотажу в оформленні рук. Ці послуги постійно будуть користуватися попитом так, як люди ніколи не перестануть доглядати за своїми руками. Адже руки - це візитна картка кожної жінки!

Перспективи

Довгі доглянуті нігті - мрія жінок. Завдяки сучасним манікюрним технологіям ця мрія може стати реальністю. Моделювання нігтів - дуже популярна процедура. Кожна жінка хоче бачити свої нігті красивими та елегантними, і при цьому важливо щоб вони завжди були здоровими і міцними. Зупини мить та художньо відтвори свій настрій на нігтях!!! Бездоганний манікюр - це легко! З кожними роком попит на якісні професійні послуги зростає. Бути успішним в своїй справі - це не тільки працювати якісно, але й не відставати від передових досягнень у світі краси. Професійне знання - це одержування максимальної інформації про техніку та прийоми моделювання і дизайну нігтів; черпання свіжих ідей і удосконалення своєї майстерності

Педикюрник

Давню історію має педикюр (від латинського ped – нога та curare - доглядати і дослівно означає «догляд за ногами і нігтями»). Фахівці з догляду за ступнями були відомі ще у Стародавньому Єгипті. У XVI ст.. в Англії з’явилися фахівці, які переважно займалися зрізанням мозолів. Вони вели кочовий уклад життя і працювали на ярмарках і вулицях. 

Винахідником педикюру у сучасному розумінні цього слова вважається Девід Лоу, який першим назвав себе педикюрником. До речі, він заснував і перший у Лондоні готель. У 1780 р. Лоу вирішив зайнятися зрізуванням мозолів, що було досить прибутковим заняттям – за кожен візит він отримував гінею. Через п’ять років він надрукував наукову працю про ступні під назвою «Хіроподологія», де вперше застосував термін «педикюрник» («хіроподист»). Рецензенти книги визнали цей термін абсурдним, не вважаючи Лоу за вченого та фахівця. Відкриттям першої школи педикюру у Нью – Йорку стало незаперечним визнанням спеціальної науки. У 1913 р. перші 14 кваліфікованих педикюрників, у тому разі й одна жінка, отримали дипломи. До цього часу професія педикюрника була суто чоловіча.